Коли технологи косметичних компаній розробляють новинки, вони підбирають ефективні і безпечні складники. Наприклад, в зубні пасти вводять натуральні компоненти, які доглядають за порожниною рота. Так, екстракти ромашки, алое та кропиви відомі своїмі протизапальними властивостями. А їх дію підсилюють добавками вітамінів А, Е та С.

Щоб продукт з натуральними складниками, який контактує з повітрям і вологою, зберігався, потрібні консерванти. Популярний харчовий консервант натрій бензоат  (Е-211) ефективний проти дріжджових грибків та плісняви, до того ж, ця сполука добре розчиняється у воді і спиртах, тому ідеально підходить для створення косметичних засобів. А ще легко виводиться організмом через нирки. Бензойна кислота та її солі, бензоати, зустрічаються в плодах і ягодах – журавлині, брусницях, горобині, яблуках, чорниці, хоча в промисловості застосовується їх синтетичний аналог. Важливо, що деякі люди чутливі до бензоатів і можуть мати алергію на ці сполуки.

Пару десятиліть тому американська організація контролю якості харчових продуктів та ліків FDA знайшла підвищений вміст бензену (небезпечна речовина, її стара назва - бензол) в безалкогольних напоях, що містять одночасно аскорбінову кислоту (вітамін С) та бензоати. Вчені припустили, що бензен утворився при взаємодії цих компонентів, хоча за звичайних умов це практично неможливо. Були проведені дослідження, щоб встановити механізм такого перетворення. Давайте з'ясуємо, чи можуть ці складники становити небезпеку, якщо вони одночасно присутні в засобах для догляду за порожниною рота?

Що говорить органічна хімія?

Теоретично за високої температури і при підвищеному тиску натрій бензоат в кислому середовищі може частково перетворитися на бензен. Другий механізм перетворення бензоатів на бензен – тривале нагрівання з лугами. При цьому повного перетворення бензоату на бензен неможливе. Але жодна з цих умов не виконується в тюбику зубної пасти, навіть при неправильному зберіганні.

Отже, з хімічної точки зору боятися одночасної присутності консерванту бензоату натрію і вітаміна С не варто. До речі, бензоати та вітамін С присутні разом в ягодах, які ми згадували вище, але ми їх спокійно їмо та не боїмось отруїтися бензолом.

Що каже біохімія?

Американські дослідження безалкогольних напоїв говорять про наявність 10 частинок бензену на мільярд, що вдвічі перевищує норми цього забрудника для питної води. Але немає прямих доказів, що бензен утворюється в соках і солодких напоях саме через взаємодію бензоатів і аскорбінової кислоти. Наукові статті описують можливість перетворення бензоатів на бензен в присутності аскорбінової кислоти, проте для цього ще потрібні ферменти або іони заліза чи міді, а також нагрівання або сонячне світло.

Все ж таки, регулятори харчових норм в США і Європі рекомендували виробникам знизити вміст Е-211 в продуктах і уникати вживання в спеку напоїв, що містять одночасно Е-211  та Е-300 (аскорбінову кислоту).

Підіб'ємо підсумки. Якщо взяти до уваги склад зубної пасти, то бензоата в якості консерванту в ній менше одного відсотка, а вітаміну С – ще нижча концентрація. Ці компоненти знаходяться не в розчині, а розподілені у в'язкій масі. Зубна паста зазвичай зберігається у ванній без доступу прямого світла, тобто немає впливу ультрафіолету і високих температур. Тому взаємодія цих двох компонентів ще більш ускладнена, ніж в соках і напоях. А як ми казали вище, навіть в ідеальних для цього умовах вони не можуть повністю перетворитися на бензен.

Крім того, для чищення зубів ми беремо зовсім маленьку кількість пасти. В ній випадкових молекул бензену, які чисто теоретично можуть утворитися при неправильному зберіганні зубної пасти, буде менше, ніж в повітрі в час, коли ми їдемо на роботу або повертаємось додому. І навіть цю кількість пасти ми не їмо, а лише чистимо зуби і потім споліскуємо.

Отже, небезпека отруїтися продуктами гниття, якщо користуватися засобами без консервантів, більша, ніж імовірність накопичення бензену.

Додати коментар