Каталог

Був час, коли нас привчали вести безжалісну боротьбу з мікробами. Нас лякають бактерії, віруси, грибки та навіть найпростіші, хоч ми їх і не бачимо. Для боротьби з ними у людства є великий арсенал засобів дезінфекції, що містять:

  • хлор та хлорвмісні препарати;
  • пероксиди;
  • кислоти та луги;
  • феноли та альдегіди (наприклад, формальдегід);
  • етиловий та деякі інші спирти;
  • четвертинні амонієві основи;
  • поверхнево-активні речовини (ПАР, в тому числі і звичайне мило);
  • солі деяких металів, наприклад, срібла, міді.

Деякі з цих засобів більш м'які та діють вибірково, деякі здатні тотально знищити все живе. Та природа не залишає порожнечі: на місце знешкоджених мікроорганізмів приходять інші, навіть більш агресивні. Щоб перемогти стійкі патогени, потрібні ще сильніші дезінфектори та комбінації хімічних і фізичних методів дезінфекції. Чи потрібна така вбивча чистота за будь-яку ціну?

Прогресивні лікарі кажуть, що важлива саме чистота, а не стерильність. Остання має бути хіба що в операційній. А в побуті краще уникати контакту з потужними протимікробними речовинами.

Побутові засоби дезінфекції: що обрати, щоб себе захистити?

Обираючи ефективний засіб дезінфекції, важливо врахувати клас його токсичності для людини. Адже немає сенсу в "лікуванні", більш токсичному, ніж хвороба. Механізми дії дезінфекторів на патогени полягають в окисненні білкових молекул або їх коагуляції, після чого білки втрачають свої властивості, і мікроорганізми перестають функціонувати. Але аналогічним чином ці речовини можуть подіяти і на наші білкові молекули.

Тому є різниця, чи користуватися мильним розчином або содою, при цьому досягти гігієнічної чистоти та зберегти імунітет, чи знешкодити все активним хлором або канцерогенним формаліном (розчином формальдегіду).

Більш того, засоби дезінфекції впливають і на довкілля після того, як їх змивають. Вони порушують баланс мікроорганізмів у водоймах, куди потрапляють. Це також врешті решт впливає на нас, споживачів питної води.

Цікаво, що європейські норми для виробників екосертифікованої побутової хімії враховують гостру та хронічну токсичність засобу як для людини-споживача, так і для водної екосистеми. Агресивні та біонерозкладні компоненти в таких засобах дозволяються хіба що в якості консервантів. Тобто, їх мета – збереження засобу впродовж терміну придатності, а не дезінфекція.

В Україні також все більше людей шукають засоби без антимікробних компонентів. Наприклад, мило або зубні пасти з триклозаном втратили свою популярність. І навіть засоби для чищення санвузлів споживачі обирають без хлорки. Багато хто готовий пожертвувати ефективністю засобу і докладати трохи більше фізичних зусиль, щоб більш безпечно почистити поверхні без шкоди для своїх домашніх та природи.

Але часто такі жертви не потрібні. Адже в арсеналі дезінфікуючих речовин є низькотоксичні й при цьому ефективні антисептики та бактерициди. Давайте розглянемо безпечні альтернативи найбільш поширеним засобам на основі хлору.

Чим замінити хлор та його сполуки?

Дезінфекція засобами на основі активного хлору справді ефективна і доступна. Тому запах хлорки знайомий нам з дитинства. Так, поширений недорогий рідкий засіб "Білизна" знешкоджує дріжджоподібні грибки, ентерококи, грамнегативні анаеробні бактерії і навіть токсини, наприклад, ботулотоксин. Але як він впливає на людину?

Газоподібний хлор, який випаровується при використанні "Білизни" – це отруйний газ. При вдиханні він реагує з вологою і врешті утворює хлоридну кислоту, яка пошкоджує поверхню легень. Ми відчуваємо задуху. Особливо наслідки відчуваються при регулярному та частому використанні хлорки в такому маленькому і замкненому приміщенні, як ванна чи туалет. Збільшується ризик появи кашлю, задишки та навіть астматичного нападу.

Аналогічний процес відбувається на поверхні очей. При контакті розчину білизни з руками страждає і шкіра. А якщо постійно користуватися хлорованою водою, то підвищується ймовірність онкологічних захворювань сечового міхура, шлунку, печінки. Чи варто так ризикувати?

Найцікавіше те, що в якості відбілювача "Білизна" діє не за рахунок хлору, а за рахунок активного кисню! При взаємодії хлору з водою спочатку утворюється гіпохлоритна кислота, яка розпадається на хлоридну кислоту і атомарний, дуже активний кисень. Саме він і руйнує барвники та відбілює тканину. Але є більш безпечні джерела активного кисню.

Тому останнім часом замість хлорки використовують пероксиди. Навіть засоби мас-маркету містять перкарбонат – сполуку, що утворюється при одночасній кристалізації соди та перекису водню. У воді перкарбонат знов розпадається на соду і перекис, який і виділяє атомарний кисень – ефективний і безпечний для знезараження. Перкарбонат в складі мийних засобів може позначатися як "кисневий відбілювач" або "активний кисень".

Деякі засоби для чищення містять безпосередньо розчин перекису водню. Але в рідкому вигляді ця речовина досить швидко розкладається, та її активність знижується.

До якого висновку можна дійти? Якщо є необхідність знезаразити поверхні або речі, наприклад, після хворої людини, можливо, ризик негативного впливу хлорки на організм буде менший, ніж ризик захворіти. Але в повсякденному житті краще уникати випарювань токсичного хлору і замінити хлорвмісні засоби на більш безпечні пероксидні.

Крім дезінфекції поверхонь і речей інколи необхідне і знезараження шкіри. Які безпечні варіанти для цього існують?

Дезінфектори для шкіри

Можливо, перше, що ви згадуєте, коли мова заходить про дезінфекцію рук в побуті, – це вологі серветки. Залишимо за дужками їх неекологічну полімерну основу. Що ж нанесено на ці серветки? Це можуть бути спиртові розчини, в тому числі, багатоатомні спирти, наприклад, пропіленгліколь. Також можна зустріти четвертинні амонієві основи, наприклад, бензалконіум хлорид, ПЕГи, які одночасно є поверхнево-активними речовинами та емульгаторами, і консерванти різної природи.

Якщо спробувати стерти бруд з рук такими серветками, то деякі мікроорганізми дійсно будуть знешкоджені, але ці речовини залишаться на руках і можуть викликати подразнення шкіри або потрапити всередину організму разом з їжею.

Тому дехто віддає перевагу спреям, в основі яких також спирти. Проте у багатьох людей спиртові розчині викликають сухість шкіри та дискомфорт.

Насправді є дуже простий вихід – помити руки з милом. Навіть звичайне мило без додаткових антибактеріальних компонентів ефективне проти багатьох збудників хвороб. Мити руки після туалету та перед приготуванням їжі – хороша звичка, яка не потребує особливих витрат.

Інколи постає потреба користуватися ще більш м'яким засобом, ніж мило. Чи можна в такому випадку додатково себе захистити? Так, іони срібла відомі своєю антибактеріальною дією навіть в дуже маленьких концентраціях, і вони не викликають сухості і подразнення.

Іони срібла зустрічаються як в побутових засобах, наприклад, для миття посуду, так і в косметичних – дезодорантах, лосьонах, гелях для інтимної гігієни. При цьому важливо, щоб цей елемент був у вигляді органічної солі, цитрату, він же лимоннокисле срібло, а не у вигляді токсичного нітрату срібла.

Ефективність іонів срібла підтверджена навіть історично, адже ті, хто користувалися срібним посудом, рідше хворіли. В сучасних умовах солями срібла разом з пероксидом водню та сполуками міді (для протидії грибкам) дезінфікують басейни, що є ефективною еко альтернативою хлорці.

Отже, досягнути безпечної чистоти легко. Будьте здорові та живіть в гармонії з природою!

Повернутись на Головну
Додати коментар